Сценарій урочистого вручення свідоцтв у 9 класі «Дім, який ми збудували»

Сценарій  урочистого вручення 

свідоцтв  у  9  класі

«Дім, який ми збудували»

Фанфари

Ведучий. Шановні учителі, батьки, гості! Сьогодні на вулиці буяє зеленню і цвітом літо, прийдешній день несе нове і невідоме життя.

Ведуча. Час змінює все, що оточує нас. Довга життєва дорога людини нелегка і мінлива. Та всім неодмінно світитиме далеким вогником, оповитим солодким, стискаючим серце спогадом — дитинство і юність. 

Ведучий.
Ми сьогодні зібралися з вами
Проводжати дитинство своє.
Відлітає в замріяні далі
Сьогодення твоє і моє.

Ведуча.
Все вирує, цвіте і буяє,
Червень вішає квіти в саду.
9 років шкільних проминає,
Я на зустріч із юністю йду. 

Ведуча. Цього свята немає в жодному календарі – воно буває лише раз в житті кожної людини. Надходить день, коли доводиться пережити водночас і світлий сум, і біль розлуки з людьми, без яких не уявляєш свого життя, і щем від передчуття зустрічі з невідомим поки що майбутнім.
В зал запрошуються наші випускники – учні 9-го класу та його класний керівник

(звучить музика, в зал заходять випускники 9-х класів та

класний керівник, займає місце на сцені)

Вихід  випускників

Ведуча. Наш  Веселівський  шкільний  дім  -  це  кузня  знань  і  майстерня виховання,  де  дитину  оточують  краса,  пошук,  фантазія  і  творчість.

Ведуча. Наш  шкільний  дім  -  це  пошук  сенсу  життя,  пошук  ідеалів  добра  і  любові,  правди  і  краси.

Ведуча. Наш  шкільний  дім  -  це  місце, де  вчаться  бути  щасливими…

    Ведуча. У кожної людини повинен бути будинок -  те  місце, де його люблять і чекають, розуміють і приймають таким, який він є, де тепло і затишно.

Ведуча. На початку шкільного життя теперішніх дев'ятикласників, вони  разом  із  батьками  та  вчителями обговорили  план будівництва  «будинку мрії», створили спільний проект  класного будинку, який побудує не Джек, а вони  самі,  бо  діти мріяли побудувати будинок, де всі будуть жити   щасливо в любові та злагоді.

Ведуча. Вони  мріяли створити  будинок  з «будівельного матеріалу» з особливими властивостями: доброти, розуміння, взаємодопомоги, терпіння, такту, гумору. 

Ведуча. Уявіть  собі, що  сьогодні ми  всі - будівельники: і дев’ятикласники, і батьки, і вчителі. Нашому будинку не вистачає ще кілька цеглинок. Давайте сьогодні спробуємо завершити будівництво!

  Ведуча.  Говорять,  що  гарний  будівельник  ніколи не  економить  на  фундаменті.  Фундамент  нашої  школи  -  це  професійний  і  творчий  потенціал учителів  на  чолі  з  директором  школи

Ведуча. Право закласти цеглину  Урочистих  хвилин   надається  директору  школи  Сідаш Наталії Василівні.

Виступ директора

Ведуча. Для  зачитування  наказу  про  випуск  учнів  9  класу  у  2015  році  запрошується  заступник  директора  школи  з  навчально-виховної  роботи  Коваль Віра Омелянівна.

Музика  для  вручення  свідоцтв

Ведуча. Дорогі  дев’ятикласники!

Зібрались ви востаннє шкільною родиною,

Завтра всі підете самостійною стежиною:

Ви  дорослі, горді, красиві, відверті

Іноді  знервовані, трішечки уперті.

Ведуча. Здавалось, що 9 років –  багато,

Ніхто й не думав, що так швидко промайнуть.

Тож нехай у цій залі урочисто

Цеглину Знань  вчителі  закладуть!

Вчителі закладають цеглину

  1. А зараз зі словами вдячності

       Ми хочемо звернутись від душі :

       За ваше виховання і навчання

        Спасибі дорогі учителі!

2. як швидко 9 років пролетіло,

Неначе вчора ми були такі малі.

За те, що нас любили й розуміли-

Спасибі дорогі учителі!

3. за те, що ви були за батька і за матір,

Учили чесно жить на цій землі.

Що нам не поспішали двійки ставить,

Спасибі, дорогі учителі!

4. Ми хочемо, щоб Ви були здорові,

Щоб успіх і достаток завжди був,

Щоб ви були щасливі і веселі

            І  дух ентузіазму в школі був

Пісня  для  вчителів і вручення  квітів

Ведуча.Батьки  -  це  наша надійна   підтримка  під  час  спорудження  шкільного дому. Мусимо  сказати впевнено,  що  вони  закінчили  школу  разом  зі  своїми  дітьми. 

Ведуча.Шановні  батьки,   ставимо  вам  міцну  дванадцятку  і  запрошуємо разом  із  синами  і  доньками  закласти  цеглину  батьківської  Мудрості.

Випускники  вітають  батьків:

-      Сьогодні  в  залі  багато  близьких нам  людей.  Та  серед них  є ті,  кому  в  повсякденному  житті  ми  забуваємо  подякувати.  Це  -  наші  батьки!

-  Від  хвилювання  нам перехоплює  подих  і  нам  важко  говорити  вголос.  Тому  ми  вирішили  написати  листа нашим  найдорожчим  людям.

Виносять  великий  конверт ,  дістають  листа,

 який  читають  по  черзі  на  фоні  музики

-         Дорогі  наші  мами  і  татусі!  Від  першого  подиху  і  дотику  ваших  рук  до  сьогодення  сплинуло  багато  часу!

-         Погляньте  на  нас  -  красивих  і  дорослих,  молодих  і  серйозних ,  романтичних і екстравагантних,   сором’язливих і невгамовних!

-         Дорогі  наші  батьки,  для  нас  ви завжди    найрідніші  і  найгарніші!  Але  чомусь сьогодні  стурбовані  як  ніколи.  Що  ж,  дорослі  діти  -  це  великі  радощі  і трохи  більше  проблем…

-         Все,  чого  ми  досягли  в  цьому  житті,  це  тільки  тому,  що  ви  постійно  були  поруч  із  нами…

-         Благаємо,  не  залишайте  нас  ніколи!.. Ми  завжди  потребуємо  вашої  доброти,  тепла  і  родинного  вогнища…

-         Але  ми  такі  уперті  і  намагаємося  жити  своїм  життям…    не  перестаючи  любити  вас!

-         Які  б  протиріччя  не  роз’єднували  нас,  який  би  незалежний  вигляд  ми  не  мали,  знайте,  наші  рідні,   бажання  пригорнутися  до  батьківського  плеча  несуть  в  собі  навіть  найупертіші  і  найнепокірніші  діти…

-         Вибачте нас за всі прикрощі, що вам завдали, і повірте, що ми будемо гідними зватися вашими дітьми.

-         Рідні наші, припадаємо до ваших колін за подароване нам життя .

Разом:  -  Ми  любимо  вас,  доземний уклін вам!

Пісня для батьків.

Кожен  випускник  дарує  батькам  квіти  і  конверт

та  запрошують  батьків  на  сцену.

Слово надається батькам.

Батьки

1.     Милі, рідні наші діти!

     Час настав вам вибір робити.

2. Ви міцні тепер, соколята,

     Самостійні вже, як орлята.

3. Крила виросли і зміцнилися,

     В далеч-дальнюю нагострилися.

4. Нехай стеляться мрії-лебеді.

     Нехай світ для вас стане легінем.

 5.Хай під ноги вам зорі падають,

      Не встигали щоб мрії загадувать.

6.Щоб ішли туди, де родилися,

    Пили воду там, де трудилися.

Ведуча. Усе було за дев’ять років в школі:
Підказки, жарти, спогади сумні
Усе спливло…і нині в дружнім колі
Згадаймо ті щасливі й незабутні дні.

Демонстрація  фільму.

1.     Сьогодні так прагну зазирнути в минуле, з’ясувати з чого починалось моє життя, і з яких відчуттів.

2.     І розумієш, що джерелом наснаги, любові кожного з нас є наші рідні, найдорожчі люди – тато й мама. Відкриваємо першу сторінку наших спогадів «дитинство»

3.Перший клас, перший наш клас!

   Скільки справ зустріло нас,

   Треба фрукти рахувати,

    По складах книжки читати

2.     А письмо – це справжні муки,

     Від напруги ниють руки!

     Вам би, пальчики-билинки

     В ляльки гратись, у машинки.

3.     Другий клас–пішла таблиця,

     І ночами стала сниться.

     Ми її вчимо, вчимо,

     На уроках – «горимо».

4.     Ми трудились, що є сили,

Цінили все, чого нас вчили

    Всю програму вже пройшли,

     Другу висоту взяли.

5.     Ось і третій рік ми в школі,

     А сюрпризів ще доволі:

    Треба шлях порахувати,

    Звідкись час і швидкість взяти.

     Не    задачі – просто мрія:

Розбери тут – яка дія!

6.     Швидко промайнув цей час,

     Нас чекав четвертий клас.

      Казка, вірш, оповідання,

      Увесь час ведуть змагання:

      Хто цікавіше розкаже,

      Ще й корисне щось покаже.

7.     З дієсловом розберись

          І відмінювать навчись,

          Не питають, чи ти здібна, -

          Всім же грамотність потрібна!

Випускник . відкриваємо наступну сторінку «Середня школа. 5-8 класи»

(музика)

10.П’ятий… Ох, цей п’ятий

     Ходиш, жахом обійнятий:

     Вчителів нових багато.

     Як же всіх запам’ятати ?

11. А вимоги ? хоч тікай!

     Ми всі виснажились вкрай.

     І з півроку їх вивчали:

    Що та як на «вус мотали»

12.викладають тут цікаво,

   Йде навчання наше жваво.

   (Ми ж допитливі були)

    так і літні дні прийшли.

13.  Ось і в шостий перейшли.

    Вчитель каже: «підросли»!

    І взялись нас тренувати,

    Та знаннями набивати.

14. В сьомому іще складніше:

    Подають, ще розумніше, -

    Ось рівняння розв’яжи,

    Теорему доведи.

15. А задачі! А задачі!

    Тато й мама гірко плачуть.

    І нові пішли предмети.

    Що не день – одні секрети.

16. у 8 – ми акселерати:

Стали по ночам гуляти.

На заняттях всі мовчать,

Бо уроки мало вчать.

17. Он хтось явно недоспав,

Мабуть, усю ніч гуляв.

Врешті, більшість добре спали

Й працювати краще стали.

18. відкриваємо наступну сторінку із нашого шкільного життя « 9 клас»

22  Посоліднішали діти,

В класі ( ніде правди діти)

Вчитися не дуже хочуть,

але голови морочать

нашим бідним вчителям:

« Можна, я вам перездам?»

-         Сьогодні  ми,  випускники  9  класу,  урочисто  закладемо  цеглину  Дружби   у  наш  шкільний  дім 

Танець    9  клас.

Ведуча. Дорогі друзі, перші кроки на шляху знань ви зробили разом із першою вчителькою Таїсою Іванівною. Як добрий ангел-охоронець, вона запалювала в  ваших маленьких серцях вогники дружби, вірності, взаємодопомоги.

Ведуча. Будинок, в якому ми почали споруджувати східці з 5 по 9 поверх наповнився дзвінким голосом Ірини Валерівни , очі якої  завжди світяться добротою і любов'ю. Шановні, Таїсо Іванівна та Ірина Валерівна,  в урочисту хвилину закладіть цеглину Учительських настанов.

Слово-привітання від вчителів.

Слово-відповідь випускників

-         Шкільне  життя  нашого  класу  розпочалося  заливистим  дзвінком  1  вересня  2006  року  з  освоєння  основ  читання,  рахунку,  правопису.  До  кінця  року  знання  були  засвоєні,  про  що  свідчив  напис  на  шкільній  парті   одного  із  першокласників   -  «  Ілона +  Владік»

-         Звичайно, про те що дружба  найдорожча  всього, ми дізналися, коли посварилися  із сусідом за партою… 

-         І так дивно, що сьогодні  ми  всі  поруч,  а  завтра  можливо наші шляхи розійдуться…

-         Наші хлопці , щоб сьогодні мати вигляд ошатних і могучих , цілий рік пихтіли над гирями  і ламали спортивні перекладини. Погляньте,  як  під  їхніми піджаками перекочуються сталеві  біцепси.  Та й вчитися вони старалися, не тікаючи з  уроків, правда  дівчата?

-         Ось наприклад,  Цвітков Сергій  має  такі безцінні якості як швидкий Гострий розум, переважаюче почуття гумору, тактовність і спритність. Іншими словами   -  з ним не засумуєш.

-         Антон Будурович завжди в русі, піднімається  до вершин. Не дивиться на всі боки, а стрімко йде до своєї мети, не рахує зірки, а любить рахувати перемоги,  яких досяг  у  спорті.

-         Влад Булгаков  завжди у веселому настрої. З коридору в коридор, з коридору в їдальню і знов кудись – тільки б  не на урок. Зате завжди веселий,  завзятий, енергійний!

-         Богдан Ченчевич та Влад Москвяк  - мрійливі, мають блакитний  колір  очей, які вони опускають на п'ятій хвилині уроку і піднімають їх через 40 хвилин. За цей час у мріях вони можуть  побувати  на річці, озері, похлюпатися в Середземному, Червоному і ще 33-х морях Світового океану,  і при цьому встигають ще записати домашнє завдання з фізики, хімії, біології, математики.

-         Хлопці, а що приховувати, ми ж знаємо, що наші дівчата  за цілий рік пере листали кілограми журналів мод, освоювали техніку макіяжу, і ось бачите результат   як говорять на обличчя!

-         Ілона  Путій – сама стильність і чарівність. Велика   і неперевершена артистка.  Творчість – це її стихія. Вона  іде  по життю  завжди з відкритим для людей серцем,  іде   до мети свого життя, ясно уявляючи її.

-         Ліза Сугаренко–  душа класу!  Їй все вдається і все вона встигає і неабиякі таланти має – танцює, співає, рушники вишиває,  на фортепіано грає. Будь-які перепони та перешкоди   проходить  з легкістю  і посміхаючись.

-         Наш клас в кабінеті праці - всі майстри, в спортзалі — всі спортсмени, в актовій залі - всі артисти і всюди ми встигаємо разом із головним епіцентром настрою, розвитку талантів, проведення заходів – разом із Іриною Валерівною!

-         Ми гордимося тим, що в нас прекрасні вчителі плюс чудові батьки - і нарешті результат: найкращі діти  - тобто МИ!  Хай живе наш шкільний союз!

ВСІ:      УРА!

Ведучий:

Ведуча. Кожна людина  має як таємниці, так і  найзаповітніші мрії та бажання. Цілий вечір ми будували наш шкільний дім і ось  у нас залишилася одна цеглина, яка зветься цеглиною Побажань. Право закласти цеглину побажань  в урочистій обстановці надається всім  учням-випускникам 9 класу.

Ведуча передає свічку першій вчительці зі словами:

Ведуча:

Ми запалюємо цю свічку як символ не тліючого тепла, фантазії, тепла і доброти. Нехай цей маленький вогник відобразиться зараз у ваших очах і залишиться у  серці. Давайте збережемо цей вогник  дружнього  шкільного  життя. Передайте свічку один одному ділячись теплом вогню, поділіться і теплом душі, скажіть один одному найпростіші, найдорожчі слова і побажання.

Сцена із свічкою.

Ведуча:

Ну  ось ми і побудували справжній шкільний дім. Ми вкрили його надійним і довготривалим  матеріалом, який захистить нас всіх від негоди. А у сонячну погоду буде притягувати тепло і позитив. Так що ж значить  для нас ця чудова споруда?

Ведуча. Шкільний дім як і батьківський, але із більшими можливостями і вибором.  У  ньому  і затишно кожному,  як  у  сім’ї  - кожного люблять,  поважають, цінують.  Наш  дім  -  це  співдружність дітей і дорослих.  Це  кузня знань  і майстерня дитячих душ.  Це  святилище, де  вчаться  бути  щасливими.  Дорогі  дев’ятикласники,  будьте завжди  щасливими.

Ведуча. Ми збудували  прекрасну  будівлю  і нам  залишилося  лише  подзвонити  в новобудову  і відчинити двері. Зробіть це  всі разом!

Випускники дзвонять дзвіночками

Фінальна пісня « Если хочешь  остаться»